Казимир Малевич |
![]() |
Написав Ольга Пугач | |
Четвер, 22 лютого 2018, 13:02 | |
Він народився 23 лютого 1878 р. Отже, усі, для кого живопис є цікавим, певно, згадають про цього визначного майстра пензля у день його 140-річного ювілею.
В якихось землях скажуть про нього як про видатного російського художника, поляки зауважать, що в родині Малевичів спілкувалися польською. У білорусів є своя правда: у 1919 р. Малевич з Марком Шагалом налагоджували роботу у Народному художньому училищі у Вітебську. Ми ж можемо з впевненістю казати відносно факту його хрещення. Хрестили Казимира у костьолі святого Олександра в Києві 13 березня 1879 р. і про це є відповідний запис у реєстраційний книзі. Про що ще можна сказати певно? Є, як мінімум, дві дати народження – 1878 і 1879 р. Правда, на могилі Малевича, біля якої сфотографовані його дружина та донька, в написі року народження бачимо рік 1978. Відносно місця народження: перші 140 років вважалося, що народився Малевич у Києві на Більонській 15. Від 2012 р. ця вулиця носить ім’я Казимира Малевича. І ось з’ясовується (січень 2018), що за архівними документам за такою адресою родина Малевичів ніколи не жила, і що народився він таки в Києві, але в маєтку своєї тітки М.Оржеховської на вул. Жилянській. А які відкриття принесуть відносно майста пошуки новітніх часів, будемо бачити. Так виходить, що тайна його чорного квадрату (1915 р.), як і тайна «Джоконди» да Вінчі (1503 р.), не єдина у його житті. Плутанина в датах та адресах не заперечує самого факту, що Казимир Малевич таки народився та відбувся як один за найбільших художників в історії світового мистецтва. Він вважається засновником нового художнього напрямку – супрематизму (від латинського supremus– найвищий), різновид абстрактного мистецтва ХХ ст.
Є спогади, що у с. Пархомівка (Харківщина) він із захопленням розписував разом з селянами печі.Хотів стати художником, тож ублагав батька дати йому дозвіл на вступ до Київської рисувальної школи М.Мурашка (1895 р.), де його першим вчителем був М.Пимоненко. У віці 15-16 р. намалював «Місячну ніч» – перша картина олійними фарбами. Вона була продана в Конотопі за 5 рублів і натепер її місцезнаходження невідоме. Малим Казимір про малювання знав мало, але коли у нього з’явився інтерес до цього, то мама, заохочуючи, подарувала йому на 15-річчя фарби. Відтоді він з ними не розлучався. На думку мистецтвознавця Д.Горбачова, його мати – Людвіга Галиновська, була українкою з Полтавщини. Батько Казиміра не був у захваті від захоплень сина малюванням і волів бачити його продовжувачем своєї конкретної та зрозумілої справи. З Автобіографії: «Батько… знав, що існують такі художники і що вони пишуть полотна. Батько казав мені, що життя у художників кепське і більшість їх сидить по тюрмах», і що він не хотів би сину такої долі.
В анкетах він писався українцем. Він був єдиним з українських художників, хто відреагував своїми творами на голод 1932-33 р. У нього є ескіз: «Де серп і молот, там смерть і голод». На картині зображено трилюдські фігури, обличчя яких замінені на серпі імолот, хрест і труну. Від небожа, сина його сестри: «… говорячи сучасною мовою, дядько був український націоналіст». Він любив українську пісню, а в родинному колі, на кухні, співав з усіма потихеньку «Ще не вмерла України ні слава, ні воля». Періодично працюючи то в Києві, то в Ленінграді, мріяв повернутися до Києва назавжди та не судилося. Помер у Ленінграді у 1935 р.. На деяких сайтах тепер можна прочитати, що в Україні з набуттям незалежності з’явилася ідея привласнення генія російського авангарду Казиміра Малевича. Могли б і заспокоїтись, якби визнали, що Малевич належить Світові, сам же Казимир Северинович вважав себе людиною Всесвіту.
|