ЛЕВ У ГРОМАДІ
(українська байка)
Як Лев зістарився у цирку, у столиці,
Задумав він вернутися у ліс.
А в лісі звірина підупадала-
І день і ніч керманича шукала.
Прийшли до Лева тихі, сумнолиці,
Вклонилися, поставили “приніс”.
Просили батьком для громади стати,
Згодитисмь вибратись для лісу татом.
Та він же наш, він був у лісі,
Він за нами починав і ріс,-
Зажебоніли всі від Вовка і до миші,-
Він ради нас усе залишив!
Обрали лідером, добрали ще й управу,
Гудів весело добрий ліс.
А в двері Лева хитрий звір
Заходив і вискакував надвір.
Навколо нього всі брели кругами…
І кожен йшов-ідею ніс.
Узявся Лев творити справи-
Громаді все, а не для слави.
Є велич в Лева, є дресури професура
І досвід, й друзів повен ліс.
Засяяло кругом апломбом слави,
Аж зблякли шкури звірів із управи.
Лев робить все, йому неспиться,
Він успіх наш з собою нам приніс,
Він геній лісу і, як завжди правий,
І з ним на нас чекає слава!
Пройшло півроку – нова справа!
Лев свято робить на весь ліс.
Дресуру знає вся його управа-
Все вищий клас, парада і забава…
От тільки Лев з Левами із столиці
Як батько сів, піднявши ніс
І звідти кермував завзято,
Щоб звірі святкували свято.
Мораль проста, життя дрібниця:
Не кожен править там, де зріс
І Лев, дресований в столиці
Хай не вертається у ліс.
07.07.2004р.
