– Що є – життя? – Життя – це праця. – Лишень? – Ні! Ще – мрія! З найромантичніших мрій людини – «Я б Землю покинув та в небо злітав!»
Щоб в небо злітать, потрібні крила Ікара. А от щоб Землю покинути, тобто – вийти за межі земного тяжіння, крил замало, хоча відомо, що і з крилами, і з гвинтокрилами у нас в Україні теж все гаразд. Але натепер вестимемо мову про інше, про прагнення високого польоту. А для високого польоту потрібна ракета. Також ракеті повинна бути відома траекторія польоту. І коли ти все це маєш – мрію, ракету і рівняння руху, то ніщо вже не завадить тобі сягнути висоти!
Не одне покоління українських винахідників та вчених приклалися до того, щоб здійснилося дерзновенне – досягти зіркового простору. І це сталося 4 жовтня 1957 року. Людина, кинувши виклик богам, вивела на орбіту перший у світі рукотворний супутник Землі. Керував проектом житомирянин Сергій Корольов, генеральний конструктор космічної програми СРСР. Цей день вважається початком космічної ери людства.
Розповідь про українські шляхи в ракетобудуванні годиться починати з Олександра Засядька (1779-1837) з Полтавщини, нащадка запорозьких козаків, завдяки ракетам якого Росія перемогла Туреччину у війні 1828 р., але спробуємо викласти цю тему в історичній послідовності.
Він народився 23 лютого 1878 р. Отже, усі, для кого живопис є цікавим, певно, згадають про цього визначного майстра пензля у день його 140-річного ювілею.
Десять років тому, у2008 р. на аукціоні Сотбіс (Sotheby's), найпотужнішому у світі аукціонному домі, картину Казимира Малевича «Супрематична композиція» купив невідомий чоловік за $60 мильйонов.
В якихось землях скажуть про нього як про видатного російського художника, поляки зауважать, що в родині Малевичів спілкувалися польською. У білорусів є своя правда: у 1919 р. Малевич з Марком Шагалом налагоджували роботу у Народному художньому училищі у Вітебську. Ми ж можемо з впевненістю казати відносно факту його хрещення. Хрестили Казимира у костьолі святого Олександра в Києві 13 березня 1879 р. і про це є відповідний запис у реєстраційний книзі. Про що ще можна сказати певно? Є, як мінімум, дві дати народження – 1878 і 1879 р. Правда, на могилі Малевича, біля якої сфотографовані його дружина та донька, в написі року народження бачимо рік 1978.
Відносно місця народження: перші 140 років вважалося, що народився Малевич у Києві на Більонській 15. Від 2012 р. ця вулиця носить ім’я Казимира Малевича. І ось з’ясовується (січень 2018), що за архівними документам за такою адресою родина Малевичів ніколи не жила, і що народився він таки в Києві, але в маєтку своєї тітки М.Оржеховської на вул. Жилянській. А які відкриття принесуть відносно майста пошуки новітніх часів, будемо бачити. Так виходить, що тайна його чорного квадрату (1915 р.), як і тайна «Джоконди» да Вінчі (1503 р.), не єдина у його житті.
Українськийнародсторіччяминемавсвоєїдержавності. Надним пануваличужинці, інайбільшезазнавалиукраїнціприниженьзарідну мову. Тому-то у 1861 роціуЛьвові, а в 1869 роцівЧернівцяхвиниклиперші осередкитовариства«Руськабесіда», якішвидкопоширилисятам,депроживалиукраїнці. Значну роль у розвитку просвіти нашого краю відіграв Ю. Федькович. У 1869 – 1872 роках вінінспектор шкіл Вижницького повіту. Осип Маковей зазначав: «Він був великий приятель школи, учителів і народу». У часзбройноїборотьбизанашудержавністьврокипершоїсвітовоївійнитапіслянеїзагальноукраїнськасвідомістьзросла, ітовариство«Руськабесіда»з 1929 рокунаБуковиніназивалося «Українськабесіда». Зарумунськоїокупаціїбуковинськогокраюна ВижниччинівселіБагнаголовою«Українськоїбесіди»бувДмитро Білак, вБерегометі - ІлькоБужора, вІспасі-Діброві - ЛесьШпитко, в Чорногузах - ГрицьІсопчук. Осередки«Українськоїбесіди»працювали івіншихнаселенихпунктахБуковини.
Постать Пантелеймона Куліша (1819—1897), талановитого письменника-романтика, фольклориста, історіософа, літературного критика, публіциста і перекладача, організатора культурно-літературного процесу, патріота, для якого понад усе була доля України, віднедавна стала об’єктом прискіпливої уваги науковців. Так, 2007 року побачила світ ґрунтовна монографія Є. Нахліка “Пантелеймон Куліш: Особистість, письменник, мислитель” у двох томах. Перший том присвячено життєвому шляху творця, другий — світогляду і творчості письменника.
