1927 року за сценарієм Павла Нечеси (Миргородського) було знято фільм «Борислав сміється» (в прокаті «Королі воску»). Режисер і оператор фільму Йосип Рона, художники В. Кричевський та С. Худяков, у ролях: Іван Замичковський, Матвій Ляров, Р. Ромі-Шор, Юрій Шумський, М. Кубинський, Володимир Лісовський.
Про екранізації творів Івана Франка розповідаєÂ Лариса Брюховецька (журнал «Кіно Театр», № 1, 2012 рік). Другу екранізацію Франка «Захар Беркут», 1929 рік також здійснив німецький кінематографіст Йосип Іванович Рона. Він також був оператором фільмів «Вася-реформатор» (не зберігся) та «Ягідки кохання» Олександра Довженка.
«Обидва його (Рони. Â Прим.) фільми за Франком не збереглися», пише Л. Брюховецька.
14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира Вятровича: «Той аргумент, що фільм Серпень. Восьмого знято коштом держави, є одним із головних, щоб показати: це політична пропаганда, яка є інструментом продовження інформаційної війни проти Грузії. І вона чомусь екстраполюється в Україні».
В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи Дмитренка (наклад видання – 300 примірників). В монографії обсягом 400 сторінок висвітлено історію дослідження символу та народно-поетичної символіки, значення основних символообразів українського фольклору. В анотації до видання також говориться: «З’ясування символічних явищ проілюстровано багатьма прикладами з різних жанрів усної творчості, традиційної обрядово-ритуальної, звичаєвої культури, що дозволить глибше пізнати світогляд, менталітет українців».
Рецензенти видання: доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України В. В. Сокіл та кандидат філологічних наук, доцент кафедри фольклористики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка О. В. Наумовська.
Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та моря опинилися ми у західному Криму, точніше – у невеличкому містечку Чорноморське. Вийшовши з автобуса, були раді побачити на зупинці літню жінку, що торгувала насінням та сливками у пакуночках з газети. З дороги хотілося їсти, тож і сливки, солодкі кримські сливки, і запашне підсмажене насіння були цілком доречними. Вона ж, продавчиня смакоти, і підказала нам – хорошою українською мовою – у якому напрямку рушити, щоб швидше знайти житло. Добірна українська у Криму нас зацікавила, хотілося познайомитися ближче, та на розмову цього разу часу не було, адже ж мались якось облаштовуватися з житлом. Так сталося, що вже другого дня ми знову побачили нашу нову знайому – вона виявилася нашою сусідкою. Частенько заходячи в гості до наших хазяїв, привітна, усміхнена, ніколи не приходила з порожніми руками, завжди з частуванням – ті ж насіння та сливки, ще щось з двору. Але що особливо привертало увагу, так це те, що спілкувалась вона з російськомовними сусідами українською, жодних суржиків чи русизмів.
"Чардинін 140" – серія ретроспективних показів формату "німе кіно + жива музика", у рамках яких будуть показані найкращі зі збережених фільмів режисера. Фільми демонструватимуться в живому супроводі київських музикантів у кінотеатрі "Жовтень".
Петро Чардинін – піонер російської та української кінематографії, один із найбільших режисерів перших двадцяти років вітчизняного кінематографу. У 2012 році світ відзначає 140-ліття народження митця.
В запропонованих для перегляду стрічках в головних ролях Амвросій Бучма та Віра Холодна.
