Можна кричати, витратити на що-небудь всю свою енергiю. А можна мовчки щось робити, не волаючи. Треба мати українську державу, перш за все, у себе в душi. Коли Магандi сказав "не купуйте англiйських товарiв", англiйцi просто пiшли з тiєї країни, i вона зараз вiльна. [Вiталiй Радчук]
Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах, важлива не лише мова навчання, родини і кола дорослих друзів батьків, а й мова, якою він може в повсякденні спілкуватись із однолітками в пісочниці, на майданчику, будь-де за межами навчального закладу чи сім’ї. Тому і виникла потреба в клубі, що об’єднав би україномовну малечу Запоріжжя. Приєднатись до наших зустрічей можуть всі охочі. —————————————– Головне і єдине правило клубу "Солов'ята" : МОВА ЗУСТРІЧЕЙ — УКРАЇНСЬКА! Бо саме в цьому полягає його сенс: СТВОРИТИ НЕФОРМАЛЬНЕ МОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ для дітей. —————————————– Можливо, ваша родина російськомовна, але дитина вже відвідує школу і знає українську, то їй теж може бути цікаво зайвий раз повправлятися в ній, знайти нових друзів і переконатись на власному досвіді, що українська — це не лише мова рідних дідуся й бабусі чи новин у телевізорі, чи уроків, чи навіть найцікавіших книжок! Це ЖИВА мова, якою СПІЛКУЮТЬСЯ ДІТИ!
Усі хто бажає приєднатися до нашої ініціативи запрошуємо на сторінку в ФБ: https://www.facebook.com/groups/1013070615371993/
Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу. Просвітянська нива широка - і для кожного знайдеться на ній місце, і вклад кожного є цінним. Прошу підтримати проект хорошого хлопця Ростислава, який, живучи за кордоном, не лише пам’ятає про своє українське коріння, а й якому болить за український народ, і це вилилося в чудовий кліп. Отже, до вашої уваги - "Гімн-Змін для України" (пісня присвячена українському народу до 22 річниці Дня Незалежності).
Історію створення і хто брав участь в проекті, можна дізнатися з відеощоденника:
У березні цього року виповнилося 150 років від дня народження Володимира Івановича Вернадського, всесвітньовідомого вченого, засновника української Академії наук, натураліста, основоположника вчення про геохімію, біосферу та ноосферу.
Ніжин як освітній і науковий центр України також віддає шану своєму співвітчизнику.
У рамках проекту «Шануймо Великих Українців!» розміщено плакат, присвячений В. І. Вернадському, на щиті по вулиці Набережній. До цієї справи долучилися міська «Просвіта», партійні осередки «Удару» та «Свободи», фінансову підтримку надала Асоціація «Об`єднання підприємств Ніжинщини».
– письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського (1993), М. Лукаша (2000)
«Доле, де ти!
Доле, де ти?
Нема ніякої;
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої, злої!»
Â
Т. Шевченко
Â
Народився Ростислав Доценко 19 квітня 1931р. у м. Києві. Помер 24 жовтня 2012 р., м. Київ.
Багато друкованих та інтернет-видань відгукнулися на цю сумну подію, причини на те вагомі.
Закінчивши у 1950 р. школу, Ростислав Доценко вступає до Київського університету на український відділ філологічного факультету, а вже в лютому 1953 року студента Р.Доценка заарештовують зі звинуваченнями в «антирадянській пропаганді» (поширення творів «буржуазно-націоналістичних письменників» – М. Грушевського, В. Винниченка та ін.). Навесні того ж 1953 р. Київський обласний суд виголошує вирок для студента – 8 років тюрми. Вже у тюрмі, у 1956 р. Р. Доценку додають ще 7 років як співзасновнику «Групи революційних марксистів». За другим вироком опиняється на Далекому Сході, у мордовських таборах. Отак та влада бачила це, що таких хлопців ще зі студентських літ не зайве трохи потягати по таборах, тобто пропустити крізь радянську «школу життя та виживання» – профілактика заради «стабільності».
Ростиславу Івановичу пощастило, не скоро, але таки закінчились його табори. Хоча ми пам’ятаємо, що не усі репресовані та ув’язнені дожити до волі. Згадаємо В. Стуса, Ю. Литвина – друга Ростислава Доценка, О. Тихого, М. Кравчука.
