Ніхто не міг передбачити, чим обернеться для людства початок XX століття, його бурхлива весна народів, розкріпачення масової свідомості, на яку згодом влучно накинуть залізну вуздечку… Громадський нерв у Східній Україні був пов’язаний з діяльністю “Просвіти”, яка лише після 1905 року змогла легально діяти. Зареєструвавшись 26 травня 1906 року, Київська “Просвіта” зібрала довкола себе ціле сузір’я інтелігенції — Борис Грінченко, Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Агатангел Кримський, Сергій Єфремов, Володимир Винниченко, Леся Українка. Славетні імена — вже відповідь на питання про громадську діяльність і чин. У Києві “Просвіта” спершу розташовувалася на вулиці Бульварно-Кудрявській (нині Воровського), а згодом переїхала до Троїцького народного дому, збудованого на кошти меценатів і мешканців Києва. Сьогодні у цьому приміщенні розташовано Київський академічний театр оперети. Його бурхливу, сповнену овацій історію, добре знає чарівна актриса Валентина Донченко-Бутковська.
Товариство “Просвіта“ постало на Вінниччині навесні 1906 року. Отець Кульматицький, перший його голова, поширював разом зі свідомою частиною українства наше слово та культуру, зорганізовував мистецькі колективи. Згодом члени товариства, зокрема у Вінниці, видавали газету “Шлях”, мали бібліотеку, кінематограф. Вінницькі просвітяни видавали художню літературу та підручники, були їдальня для учнів українських гімназій, симфонічний оркестр.
Луганське обласне об’єднання “Просвіти” завжди намагається бути в передових лавах борців за утвердження української державності на сході України, наповнення її національним змістом. Зокрема, регулярно відбуваються культурно-просвітницькі заходи, присвячені визначним датам вітчизняної історії, видатним діячам української науки, культури, національно-визвольного руху. Серед таких справ варто назвати науково-практичні конференції й громадські читання з нагоди 100-річчя Романа Шухевича, 65-ої річниці утворення УПА та 99-х роковин Степана Бандери. На цих заходах переглянули рідкісні поки що на Луганщині кінофільми, що викликали великий резонанс не лише в нашій області, а й далеко за її межами й навіть за кордоном. Непересічними подіями у громадському житті Луганщини стали організовані та проведені обласним об’єднанням культурно-мистецькі заходи, присвячені 110-м роковинам Володимира Сосюри, 125-річчю Івана Огієнка, 100-річчю Івана Багряного, славним землякам, визначним діячам національно-визвольного та правозахисного руху — Іванові й Надії Світличним, Миколі Руденку, музей-кімнату якого з ініціативи просвітян Луганщини відкрито в Білівській гімназії Лутугинського району. Особливе місце в національно-культурному житті області посідають щорічні урочисті вшанування видатного українського письменника, лексикографа, громадсько-політичного діяча Бориса Грінченка, який у 1887—1893 роках учителював у селі Олексіївка на Луганщині.
Радянська влада на Київщині утвердилася лише на початку 1921 року. Під час громадянської війни осередки товариства “Просвіта”, що масово створювалися 1917 року, стали чи не єдиними культурними центрами українства. Більшовики, які прийшли до влади під гаслами народовладдя, на початку 20-х років прагнули використати “Просвіту” як один із механізмів своєї політики.
Михайло ЛІЦОВСЬКИЙ, Йосип ПАРУБОЧИЙ, заступники голови районного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, м. Радехів Львівської обл
“Весна народів” 1848 року пробудила українців, які стогнали в ярмі, до боротьби за звільнення від рабства, від національного і соціального гніту, невизначеності й меншовартості. Віковий гніт не стер з лиця землі наш народ, нашу культуру, нашу ментальність. Пам’ять про героїчне минуле крізь плин часу гартувала волю і прагнення народу до свободи і незалежності. Цю велику місію виконує передова українська інтелігенція: духовенство, учителі, свідома частина робітників і селян.
Володимир Базилевський. Замінований рай
Мова: Українська Рік видання: 2018 Кіл-ть сторінок:...
Цей день в українській історії
19 квітня 1783
Указом Катерини II Крим приєднаний до Росії. Указ став підсумком тривалого суперництва Російської та Османської імперій за володіння і контроль над стратегічним плацдармом на півночі Чорного моря. Заручившись у 1782 році підтримкою Австрії, наступного року Росія окупувала Крим, і маніфест Катерини II лише закріпив фактичний перехід півострова під владу російської корони
19 квітня 1885
У Петербурзі у 68-річному віці помер видатний український історик, етнограф, письменник Костомаров Микола Іванович (історична драма «Сава Чалий», трагедія «Переяславська ніч», монографії «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Останні роки Речі Посполитої»)
