Українська мова - це мова не тiльки украiнцiв, спiлкуватися нею мають право мешканцi України всiх нацiональностей з потреби гуртуватися, з необхiдностi доходити порозумiння й ладу в спiльному домi. [Вiталiй Радчук]
Світ виглядає розгубленим перед фінансовою та економічною кризою, яка, як мокрим рядном, накриває цілі континенти. Але, виявляється, нічого нового, усе вже передбачено і спрогнозовано тим самим Карлом Марксом. Такого висновку доходиш, ознайомившись з розділом «Невмолима система Карла Маркса» з книжки «Философы от мира сего» (видання КоЛибри, Москва, 2008, переклад з англійської), автор Роберт Л. Хайлбронер – відомий американський економіст і соціолог. Ця книжка відома у цілому світі мільйонам читачів. Від 1953 року книжка витримала багато видань, загальний наклад її – кілька мільйонів екземплярів.
Ніна ШМУРІКОВА, голова Хмельницького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка
Засновниками Подільської “Просвіти” були вчителі, лікарі, священики: Юхим Сіцінський, Кость Солуха, Сергій Іваницький, Йосип Доронович, Кирило Стиранкевич (літературний псевдонім Подоленко), Олексій Білоусов, Трохим Павловський, Анна Солуха, Олімпіада Пащенко, Віктор Приходько, Михайло Завойко, Віталій Стиранкевич. Її створили у жовтні 1905 року, а вже 4 травня 1906-го генерал-губернатор затвердив статут.
На Покрову традиційно відзначають річницю створення Української Повстанської Армії. Висвітлення героїчної боротьби УПА за свободу — основна тема письменника Василя Портяка. Редакція звернулася до нього з проханням прокоментувати, чи відбулися зміни у сприйнятті українців УПА. Чи збільшилося прихильників героїчних визвольних змагань, особливо на півдні та сході України?
Польський поет-романтик, якого Адам Міцкевич називав кращим слов’янським поетом, пам’ятник якого прикрашає старовинний Краків, чиї твори просив надіслати Тарас Шевченко, будучи у засланні, народився в с. Богатирка Ставищанського району Київської області. Його ім’я – Богдан Юзеф Залеський (Zaleski) (1802-1886).
27 вересня у Київському будинку вчителя пройшов літературно-художній вечір «Душа моя належить Україні», що був присвячений нашому землякові, видатному польському поету Богдану Залеському. Підготувала захід та була ведучою вечора пані Вікторія Радік – голова Київського національно-культурного товариства поляків «Злагода» («Zgoda»). Пані Вікторія є також художнім керівником ансамблю українсько-польського фольклору «Ластівки – яскулки (yaskόłki)», виступи якого були складовою чудового мистецького свята. На вечорі були присутні також представники польського посольства.
Чому в Українській державі, час відродження якої налічує майже два десятиліття, досі українська мова перебуває на правах бідної родички? Чому українська влада належно не реагує на злісні порушення мовного законодавства, а чимало представників владної верхівки навіть під час виконання службових обов’язків послуговуються мовою північного сусіда, а фактично — колонізатора? Як сталося, що газет і книжок українською не купиш у сільських і містечкових крамницях України? На ці та багато інших болючих питань прагне відповісти у своїй новій книжці статей “Кому важка наука рідномовності” відомий поет і публіцист із Волині, заслужений діяч мистецтв України Василь Гей.
