|
РЕКЛАМА
Останні новини
 Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу...
Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому...
Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА
– письменника, перекладача,... Написав КУЦЕНКО Григорій Петрович 26-10-2012 
75 РОКІВ ТОМУ.
27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р.
САНДАРМОХ...
Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо...
В лютому 2012 року в науковий обіг надійшла книга відомого мистецтвознавця Миколи...
Було це у перші роки відновлення української незалежності. У пошуках сонця та... Написав Микола Сищенко 24-05-2010 Сучасна Україна, як держава, розпочала своє існування від 1648 року, після того, як... Написав Сергій Баркар 29-05-2009 Інші назви: "Образ Українця Майбутнього" Для спрямування роботи з питань... Надія КИР’ЯНСорок років тому, навчаючись у Київському університеті ім. Тараса... Віталій РАДЧУКУ місткій книжці Л. Масенко “Мова і політика” є цікавий розділ... Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л. Хайлбронера, глава 5.... 21 листопада 2008 року у Будинку письменників України Всеукраїнське товариство... Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л.Хайлбронера, переклад... Продовжуємо цитувати «Философы от мира сего» Роберта Л.Хайлбронера,...
|
 |
|
 |
|
|
Неділя, 16 серпня 2015, 09:05 |
|
Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах, важлива не лише мова навчання, родини і кола дорослих друзів батьків, а й мова, якою він може в повсякденні спілкуватись із однолітками в пісочниці, на майданчику, будь-де за межами навчального закладу чи сім’ї. Тому і виникла потреба в клубі, що об’єднав би україномовну малечу Запоріжжя. Приєднатись до наших зустрічей можуть всі охочі.
—————————————–
Головне і єдине правило клубу "Солов'ята" : МОВА ЗУСТРІЧЕЙ — УКРАЇНСЬКА! Бо саме в цьому полягає його сенс: СТВОРИТИ НЕФОРМАЛЬНЕ МОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ для дітей.
—————————————–
Можливо, ваша родина російськомовна, але дитина вже відвідує школу і знає українську, то їй теж може бути цікаво зайвий раз повправлятися в ній, знайти нових друзів і переконатись на власному досвіді, що українська — це не лише мова рідних дідуся й бабусі чи новин у телевізорі, чи уроків, чи навіть найцікавіших книжок! Це ЖИВА мова, якою СПІЛКУЮТЬСЯ ДІТИ!
Усі хто бажає приєднатися до нашої ініціативи запрошуємо на сторінку в ФБ: https://www.facebook.com/groups/1013070615371993/
|
|
|
Середа, 04 вересня 2013, 19:10 |
|
Багато хто з нас розуміє, що щось у нашій країні йде не так. Але не знає, як цьому зарадити. Інші ж докладають певних зусиль і роблять справу. Просвітянська нива широка - і для кожного знайдеться на ній місце, і вклад кожного є цінним. Прошу підтримати проект хорошого хлопця Ростислава, який, живучи за кордоном, не лише пам’ятає про своє українське коріння, а й якому болить за український народ, і це вилилося в чудовий кліп. Отже, до вашої уваги - "Гімн-Змін для України" (пісня присвячена українському народу до 22 річниці Дня Незалежності).
Історію створення і хто брав участь в проекті, можна дізнатися з відеощоденника:
Сторінка проекту http://revolution-ukraine.com/index.p...
https://www.facebook.com/RevolutionUk...
https://twitter.com/Revolution_UA
http://vk.com/revolutionukraina
|
|
Вівторок, 06 листопада 2012, 14:00 |
|
Пам’яті Ростислава Івановича ДОЦЕНКА
– письменника, перекладача, літературного критика, мовознавця, лауреата літературної премії ім. М. Рильського (1993), М. Лукаша (2000)
«Доле, де ти!
Доле, де ти?
Нема ніякої;
Коли доброї жаль, боже,
То дай злої, злої!»
Â
Т. Шевченко
Â
Народився Ростислав Доценко 19 квітня 1931р. у м. Києві. Помер 24 жовтня 2012 р., м. Київ.
Багато друкованих та інтернет-видань відгукнулися на цю сумну подію, причини на те вагомі.
Закінчивши у 1950 р. школу, Ростислав Доценко вступає до Київського університету на український відділ філологічного факультету, а вже в лютому 1953 року студента Р.Доценка заарештовують зі звинуваченнями в «антирадянській пропаганді» (поширення творів «буржуазно-націоналістичних письменників» – М. Грушевського, В. Винниченка та ін.). Навесні того ж 1953 р. Київський обласний суд виголошує вирок для студента – 8 років тюрми. Вже у тюрмі, у 1956 р. Р. Доценку додають ще 7 років як співзасновнику «Групи революційних марксистів». За другим вироком опиняється на Далекому Сході, у мордовських таборах. Отак та влада бачила це, що таких хлопців ще зі студентських літ не зайве трохи потягати по таборах, тобто пропустити крізь радянську «школу життя та виживання» – профілактика заради «стабільності».
Ростиславу Івановичу пощастило, не скоро, але таки закінчились його табори. Хоча ми пам’ятаємо, що не усі репресовані та ув’язнені дожити до волі. Згадаємо В. Стуса, Ю. Литвина – друга Ростислава Доценка, О. Тихого, М. Кравчука.
|
|
|
П'ятниця, 26 жовтня 2012, 00:00 |
|
75 РОКІВ ТОМУ.
27 (13 за старим стилем) жовтня 1937 р.
САНДАРМОХ (КАРЕЛІЯ).
Сов. Секретно. АВ-2.
СССР …………………………………………………
НАРОДНЫЙ КОМИССАРИАТ ТОЛЬКО ЛИЧНО.
ВНУТРЕННИХ ДЕЛ ЗАМ. НАЧ. АХУ УНКВД ДО
КАПИТАНУ ГОСУ Д БЕЗОПАСНОСТИ
т. МАТВЕЕВУ.
УПРАВЛЕНИЕ НКВД
ПО П Р Е Д П И С А Н И Е
ЛЕНИНГРАДСКОЙ ОБЛАСТИ
Отдел 8-й УГБ Предлагается осужденных Особой Тройкой
« 10 » Х 1937 г. УНКВД ДО согласно прилагаемых к сему копий про-
№ 189/52 токолов Тройки по №№ 81, 82, 83, 84 и 85 от 9.10. и
Ленинград, пр.. Володарского 4. 14 Октября с/г. – ВСЕГО в количестве 1116 человек
Тел. Коммутатор УНКВД содержащихся в Соловецкой тюрьме ГУГБ НКВД СССР-
Р А С Т Р Е Л Я Т Ь
Для этой цели Вам надлежит немедленно
Выехать в город Кемь и связавшись с Начальником Со-
ловецкой тюрьмы ГУГБ Ст. Майором Госбезопасности
т. Апетер, котрому одновременно с этим даються
указания о выдаче осужденных, - привести пригово-
ра в исполнение согласно даннях Вам лично ука-
заний.
Исполнение донесите – представив по возвра-
щении акты.
ПРИМЕЧАНИЕ: При получении осужденных необ-
ходимо тщательно проверить
установочне данные на каждого
использовав и фотокарточки
имеющиеся в личных делах.
|
|
П'ятниця, 06 квітня 2012, 17:04 |
|
Незважаючи на поширене переконання «Кіно – вигадка, яка не впливає безпосередньо на навколишнє життя», часом намагаюся посперечатися. Ось у лютому 2012 року в київському Будинку кіно переглянув два фільми з Великобританії та США: вони мені нагадали про Україну.
Отож, фільм «Ромовий щоденник» (2011 р., реж. Брюс Робінсон). Це екранізація однойменного автобіографічного твору Хантера С. Томпсона, автора новел та передвиборчих статей-оповідань часів президентів Кеннеді та Ніксона у США. Фільм – про Пуерто-Ріко 1960 року. Острівна держава – під боком у США: звідти понаїхали туристи, військові, господарники та газетярі. Місцеві жителі – «масовка», якій вказують на її місце словами чи зброєю. «Це шизофренічна країна: дві мови…», – говорить колега головному героєві. А той – у виконанні Джонні Деппа – переконується в навколишніх кричущих протиріччях, так схожих на його внутрішній стан «ромового щоденника».
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>
|
|
Сторінка 1 з 15 |
|
 |
|
 |
|
|
Цей день в українській історії
1 жовтня 1926
Київський оперний театр отримав назву Київська державна академічна українська опера, (сьогодні Національна опера України ім. Т.Г. Шевченка)
1 жовтня 1871
У Києві відкрито Колегію Павла Ґалаґана, створену Ґалаґаном Григорієм Павловичем, названу іменем його передчасно померлого сина Павла.
1 жовтня 1926
У Києві відкрито театр опери та балету, сьогодні - Національна опера України ім. Т.Г. Шевченка
1 жовтня 1871
У Києві відкрито Колегію Павла Ґалаґана, створену Ґалаґаном Григорієм Павловичем, названу іменем його передчасно померлого сина Павла.
Переглянути всі події.
|
