Як відомо нашим читачам, 22 вересня 2008 року біля приміщення одеської “Просвіти” відбулася акція проросійських шовіністичних організацій “Форпост” і “Родіна”. Це була чергова спроба залякати, придушити організований український рух на Одещині. Міліція, яка прибула через півгодини після початку, лише взяла “пояснення” в організаторів провокаційного заходу.
Заяву обласної “Просвіти” наступного дня оприлюднили в засобах масової інформації України, але жоден орган державної влади так і не спромігся пояснити, чому в центрі українського міста відбуваються події, характерні для Німеччини тридцятих років.
Цікавою була реакція на події біля “Просвіти” деяких ЗМІ. Наприклад, офіційний орган обласної організації Партії реґіонів “Региональный вестник” відгукнувся статтею “Прививка от бешенства”, в якій, зокрема, сказано наступне (мовою оригіналу): “Одесситы решили излечиться от гнойной опухоли, предложив “просвитянам” из общества “Просвита” убираться со своими фашистскими идеями восвояси. Существование “Просвиты” в Одессе воспринимается как особое богохульство: офис гнойной опухоли находится на улице Пушкинской, недалеко от музея Пушкина и памятников Пушкину. Хуторянские “гэканья” и источник опасной заразы по соседству с памятью мирового гения — для интернациональной Одессы это болезнь и позор”. Ось такі пасажі дозволив офіційний орган партії, що претендує на роль сили, яка “об’єднає всю Україну”.
Але були й інші відгуки: “Вся в рушниках світлиця, на чільній стіні — Тарас Шевченко, Мамай з бандурою, прапор найстарішої української громадської організації. Це одеська “Просвіта”. Тут живе дух України. Його намагалися знищити, відколи постали козацькі запороги в обороні народу. Його прагнуть знищити й тепер, щоб зникло навіки навіть само слово українець. Та незримо витають тут душі борців за волю, за самостійну соборну державу, душі героїв-лицарів національно-визвольних змагань. Тут українське слово — частка душі народу, без якої він не може повноцінно існувати, дивоцвітно квітує усіма барвами. Й оживає сама історія — правдива та не поганьблена брехнею й духовним злодійством. Сюди приходять, наче на прощу, бо дедалі менше лишається таких місць, де можна рідною мовою говорити про свою любов до українського, де можна повеличати своїх героїв і віддати шану їхній боротьбі та їхній мужності” (газета “Чорноморські новини” № 111—112).
Українці Одещини, громадські організації, політичні партії національно-патріотичного спрямування у своїх зверненнях висловили повну підтримку “Просвіті”, і це знак того, що в Одесі маємо надійне підґрунтя для подальшої роботи.

Всеукраїнський культурологічний тижневик "Слово Просвіти"