"Варто сказати про нерозумнiсть новомодного українського патрiотичного стереотипу про росiйську мову як "мову iноземноi держави": адже це рiдна мова багатьох українських громадян, вона змалку знайома майже всiм українцям, подобається це кому чи нi, i тому її нинiшнiй статус не можна порiвнювати iз статусом англiйської чи будь-якої iншої" [Iван Дзюба]
Становище дитячої книги в Україні погіршується. Такий висновок можна зробити, пройшовшись прилавками найбільшого книжкового ринку в Україні. Хотілось придбати пізнавальну, розвивальну й красиву на вигляд дитячу книжечку своїй дворічній сестричці. Та тільки й чула від продавців, що українською мовою дитячу книжку навряд чи знайду. Чи справді в Україні існує така критична ситуація з виданням дитячої книги,—ми розпитали в директора Державного спеціалізованого видавництва дитячої літератури "Веселка" Яреми Гояна, члена Центрального правління Товариства „Просвіта”.
– Мені з болем доводиться говорити про занепад книговидання в Україні, що помітно позначається на долі дитячої літератури. Друкованого слова — безсмертної печаті духу — стає все менше. Нині на душу населення припадає лише 0,3 відсотка книжкової продукції, а дитячої — 0,16, .тобто лише одна нова книжка на шість діточок. Нам варто пам’ятати, що українці були серед перших у Європі в заснуванні книгодрукування. А тепер, у незалежній державі, ми розповідаємо одні одним про крах національного книговидання. Роками точаться розмови, "кругляться" столи, видаються відповідні укази, ухвалено Закон "Про видавничу справу". Та все марно. Особливий опір пільгам для розвитку національного книговидання відчуваємо з боку Міністерства фінансів і Міністерства економіки. Що ж, поки проблеми обговорюються нагорі, ситуація у книговиданні є скрутною. Ціни на папір залишаються високими, бо для кольорової дитячої книжки потрібен папір високої якості, якого в Україні бракує. Поліграфічні фабрики приховують від видавців, своїх партнерів, вартість виробничих процесів. Видавництво з великою історією і доброю славою, обкладене у своїй, Українській державі податками („Веселка” як державне підприємство, на відміну від приватних видавництв, ще й сплачує податок з прибутку, так звані дивіденди), зазнавало тиску на свої книжкові кіоски, що спричинилося аж до остаточної ліквідації їх. Що ж, можна б піти легшим шляхом — погнати високими тиражами російськомовні детективи чи сатанинську літературу, якої багато бачимо у книгарнях та розкладках на вулицях міст, і загрібати прибутки. Та „Веселка” не поступається принципами, не відступає від своєї Національної програми і державотворчої позиції у книговиданні для дітей. Час вписав у веселчанську працю над книгами про українську мову для дітей нові світлі барви: азбуки-уроки, абетки-студії, букварі, читанки, пісні-книжки, колядки, щедрівки, веснянки, заклички, приказки, українські народні та літературні казки. Добре, що „Веселка” зібрала під один дах стільки різних і цікавих книг для дітей українською мовою. Отже, діти — найцінніший скарб нації, а дитяча книжка — її жива парость. Книжка потрібна українцям, тільки дайте цій книжці крила, бо ми — народ, освічений ще із сивих віків.
Довідка
Державне спеціалізоване видавництво дитячої літератури „Веселка” засноване 1934 року. За роки свого існування „Веселка” випустила для дітей понад 10 тисяч назв книжок загальним накладом 1 мільярд 500 мільйонів примірників. Книжки виходять українською мовою (99%) та мовами національних меншин в Україні.
Коли певною мовою перестають спілкуватися діти — це свідчить про серйозну загрозу її зникнення. Для маленького українця, що зростає в зросійщених містах, важ...
1927 року за сценарієм Павла Нечеси (Миргородського) було знято фільм «Борислав сміється» (в прокаті «Королі воску»). Режисер і оператор фільму Йосип Рона, х...
14 березня 2012 року (в середу) «Україна молода» опублікувала матеріал Валерія Бобровича «Похибка сценарію» та цитату історика Володимира Вятровича: «Той арг...
Шановне товариство!
Пропонуємо вам познайомитись з однією з багаточисельних проблем, які існують у нашому просвітянському просторі. Мова йде про повну ...
