Останнім часом активізувалися антиукраїнські сили, використовуючи засоби масової комунікації для здійснення психологічного тиску на свідомість українців. Зокрема відверті нападки російських можновладців на Президента та Уряд України стосовно прагнення нашої країни інтегруватися в Європейські та Північно-Атлантичні структури широко тиражується в засобах масової інформації.
Активізація ворожих висловлювань розпочалась після вислову Президента Росії Путіна, широко розтиражованого пресою сусідньої країни про те, що частина України — це Східна Європа, а частина, і значна, подарована росіянами! Не менш провокаційною була агресивна заява міністра закордонних справ Росії „Ми будемо робити все, щоб не допустити входження України та Грузії в НАТО”, грубо втручаючись у внутрішні справи України. Подібні антиукраїнські висловлювання можна зустріти на шпальтах російських та антиукраїнських періодичних видань в Україні, на теле- і радіоканалах, які за своїми інформаційними ресурсами перевищують комунікативні можливості національних ЗМІ. До цього варто додати діяльність російських політиків, експертів і політологів, які „приписалися” в Україні й відкрито проводять підривну роботу проти української держави. З усіх російських і багатьох українських, але проросійськи орієнтованих каналів ЗМІ, ведеться шалена пропаганда, спрямована на дискредитацію української національної ідеї, української влади і державності, української мови і культури. По суті проти України розв'язана справжня інформаційна війна Все це викривлює уявлення громадян про реальний стан речей, посилює сепаратистські настрої на Сході і Півдні України, а відтак дестабілізує політичну ситуацію у країні, загрожує національній безпеці, територіальній цілісності та незалежності нашої держави. На жаль, виявилося, що Україна, як держава, через відсутність єдності в діях найвищого керівництва, не спромоглася захистити свій інформаційний простір, дати рішучий відсіч пропагандистським заявам Москви, вжити дієвих комунікативних контрзаходів. Дається взнаки організаційна та технологічна слабкість українських засобів масової інформації, відсутність національної стратегії комунікації, цілісної системи координації комунікативних дій усіх ланок влади, широкого виходу на зовнішні канали зв'язку та якісного менеджменту міжнародних комунікацій. Досить сказати, що доля державного інформаційного ресурсу в європейських країнах складає понад 40 %, а в Україні тільки близько 10 %. У більшості регіонів України ЗМІ не працюють на українську державу. І взагалі не працюють на нашу державу новітні технології засобів масової інформації. Інтернетом в Україні охоплено тільки 12 % населення, натомість у світі — 20 %, а в Європі — 40 %. А взагалі наші найбільші біди від непорозуміння між гілками влади у її найвищих ешелонах. Як свідчить статистика дві третини назв періодичних видань України виходять російською мовою. За формальними показниками більшість національних телеканалів офіційно зареєстровані як українськомовні, де, як мінімум, дві третини ефірного часу, згідно з постановою уряду, повинна звучати українська мова, а в реальності на більшості телеканалів чуємо переважно російську мову. Короткохвильові радіопрограми є також переважно російськомовними. Український інформаційний простір не є цілісно українським — за державними національними інтересами і пріоритетами, мовою і культурою. Він насичений ідеологією, яка не працює на мобілізацію нації, а часто має антиукраїнську спрямованість. Ми, представники громадських патріотичних об'єднань творчих організацій України, вимагаємо від Президента, Уряду і Верховної Ради України, вжити рішучих дій на захист українського інформаційного простору, зміцненню інформаційної безпеки України, створення ефективної, національно орієнтованої системи засобів масової комунікації. Для чого пропонуємо: - для виходу із інформаційної кризи, яка загрожує безпеці держави громадськість України вимагає консолідації зусиль усіх гілок української влади; - створити при Уряді України Координаційний центр стратегічних комунікацій із залученням кращих фахівців – науковців і практиків в галузі сучасних комунікацій; - якнайшвидше розробити Національну доктрину і стратегію комунікації, а також комплекс заходів на законодавчому рівні для нарощування національного інформаційного ресурсу і розпочати реалізацію цих програмних засад; - Кабінету Міністрів України просити Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення забезпечити НРКУ каналами мовлення в FM-діапазоні 87,5 – 108 МГц для повного охоплення території України програмами Українського радіо. Міністерству фінансів України забезпечити видатки Державного бюджету для Національної радіокомпанії України та Національної телекомпанії України окремою статтею. - Національній комісії з питань регулювання зв’язку України завершити розподіл середньохвильових частотних присвоєнь колишнього СРСР між Україною, Росією, Білоруссю і Молдовою та розробити частотно-територіальний план середньохвильового радіомовлення з використанням ефективних синхронних мереж і окремих передавачів. ВАТ “Укртелеком” відновити роботу мереж проводового мовлення та впровадити на радіовузлах супутниковий прийом програм. - забезпечити планування і проведення контрпропагандистських заходів нейтралізації російського інформаційного впливу на всіх рівнях комунікації – регіональному, загальнонаціональному і міжнародному; - вжити правових, економічних та організаційних заходи щодо розширення сегменту українськомовних масових періодичних видань, телеканалів, радіостанцій, теле- і радіопередач (державний протекціонізм, включення системи матеріальних і моральних стимулів тощо); - Держкомтелерадіо України створити в Національній радіокомпанії України російськомовну редакцію та забезпечити поширення програм на території Росії. - посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за дотримання практиками мас-медіа запроваджених Урядом законів і норм стосовно мови засобів масових комунікацій, зокрема дотримання встановлених Урядом співвідношення українcькомовних теле- і радіопередач до передач, які ведуться мовами національних меншин; - привести у відповідність до європейських норм і традицій систему кабельного телебачення, з вилученням стандартних пакетів програм російських каналів — Першого державного, ОРТ, НТВ, які ведуть відверто ворожу пропаганду; - посилити персональну відповідальність керівників теле- і радіоканалів, редакторів та журналістів масових періодичних видань за озвучування антиукраїнських виступів російських політиків та експертів в українському ефірі та у друкованій пресі; - зобов'язати представників української влади всіх рівнів — урядовців і посадових осіб, керівників і представників місцевих органів влади, народних депутатів України та депутатів усіх рівнів – офіційні й неофіційні виступи у пресі, на радіо і телебаченні вести виключно державною мовою як пряме виконання статті 10 Конституції України; - покінчити з ганебною практикою, коли теле і радіожурналісти в ході публічного спілкування з українськими громадянами під час передач переходять на російську мову; - змінити суттєво мовний дискурс на українському телебаченні популярних розважальних програм, спортивних змагань, які коментуються нині здебільшого російською мовою; - спрямувати належну кількість бюджетних коштів на виробництво і продукування українських телесеріалів, художніх фільмів про героїчне минуле українського народу, дитячих телевізійних мультфільмів, художніх фільмів для дітей та юнацтва; - продовжити і розширити практику дублювання фільмів українською мовою; - активніше впроваджувати державну мовну політику у сферу такої масової комунікації як Інтернет, спрямовану на збільшення українськомовних веб-сайтів, електронних періодичних видань, українськомовних комп'ютерних ігор, компакт-дисків тощо. Захистимо український інформаційний простір! Всеукраїнське товариство „Просвіта” ім. Т. Шевченка Конгрес української інтелігенції Наукове товариство імені Шевченка Національна Спілка письменників України Національна асоціація україністів Національна Спілка журналістів України Національна Спілка кінематографістів України Українська Всесвітня Координаційна Рада Український фонд культури Український інститут Національної пам’яті
|