Творчість відомого київського митця В. Гарбуза щільно переплетена із сучасним життям та має тісний зв’язок з оточенням, якому притаманне право до вільного творчого вираження.

І форма вислову своєї творчої особистості зачата у митця з внутрішньої потреби, яка є яскравим відображенням тієї імпульсивності та доброзичливості, що характеризує його фізичне єство, яке переплелося із спонтанним відчуттям життя і власне "Свободи духу". Образний світ малярської уяви майстра формується на основі глибинної пам’яті, яка домінує у кожного справжнього творця, весь час імпульсує та дає нове життя народженим творам.

Цікавлячись творчістю В. Гарбуза багато років (це участь у спільних виставках гурту "Світовид"), я добре відчула саме дивовижну послідовність у творенні того світлоносного середовища і позитивного настрою, той неповторний ліризм з розлогою гамою вібруючої душі майстра і той дійсний космізм у сприйнятті всесвіту. Прихований на перший погляд заряд емоцій, переконано ілюструє якраз стан глибоких переживань та підсвідомого сплеску.

Світ думки та незнищенної генетичної пам’яті, що довірив історію свого життя і творчості площині полотна, несе глядачеві потужну енергію Світла. І картини, присвячені великому генію Тарасові Шевченку, де митець зумів виразити образ українського велетня дуже цільно та ясно, що не потребує зайвих доповнень та роз'яснень.

Художник і його твір однієї із Всесвітом природи, і їх відносини живуть у багатовимірних часово-просторових категоріях.

У чисельних серіях пейзажних робіт яскраво демонструється захоплення В. Гарбузом своїм рідним світом і світом взагалі.

Його картини дуже емоційні і якраз це поріднює їх з кращими зразками французьких імпресіоністів. В них є багато простору, що долає та створює відчуття злету над буденністю та звично одноманітним.

Майстер створив велику серію дуже чуттєвих "Ню"; що чарівно передають всю красу жіночого тіла та цнотливу таїну прекрасної незнайомки, фантастичний зблиск принадної форми й особливу витонченість і естетизм.

І кожен, хто познайомився з творчістю Володимира Гарбуза, збагачується безліччю емоцій, думок, приємних асоціацій та спогадів, що здається - це прорив, прорив у іншу реальність, у безмежжя переживань - той новий світ де наше життя і краще, і цікавіше, і досконаліше.

Володимир Гарбуз - відома особистість у сучасному мистецькому світі. Його творчий доробок - живопис, станкова та книжкова графіка - позначається яскравістю художнього втілення, емоційністю, високою філософською напругою, поліфонічним поєднанням найскладніших сентенцій сучасного інтелектуального життя. Він є виразником тієї формації митців, які проклали шлях до якісно нової української культури XXI століття, у якій традиції, ментальні коди епох переплелися із найновішими пошуками, які часом випереджають найавангардніші злети світового модерну.

Щоб не малював Володимир Гарбуз, яким би тем не торкався - він немовби випереджав час, у минулому бачив майбутнє, у сьогоденні відблиск минулого. Його світ – це переливання років і століть, а устремління в минуле не більше як передача внутрішнього коду своєї праісторії, сонцесяйність давніх вірувань, безмежної єдності людини і природи. І це відчувається в кожній його роботі -чи то ілюстраціях до книги "Дохристиянські вірування", чи новаторські офорти до Шевченкових "Давидових псалмів", чи до "Кобзаря" Тараса Шевченка, де художник репрезентував не тільки неповторну індивідуальну графічну стилістику, але й власне прочитання глибинної образності шевченківської поезії.

Проте, Володимир Гарбуз відомий не тільки як художник. Він є розбудовником новітньої України, який чесно бачить і аналізує час, його світлі і темні сторони, про що засвідчила низка його філософських есеїв, які з'явилися в востаннє десятиліття друком на стошках часописів "Україна", "Українська культура", "Слово і час", "Образотворче мистецтво". Своїми роздумами про нову Україну її людей він ділився в численних теле- і радіопередачах.

Книга Володимира Гарбуза "Повстань, Україно!" це роздуми митця про нашу новітню, сповнену болем і протиріччями історію. Автор повертає нас до драматичних подій серпня-вересня 2002 року, які із погляду сьогодення наблизили Помаранчеву революцію зими 2005 року. Словом, ніби пензлем, художник ділиться своїми роздумами про пережиті події, безпосереднім учасником яких став, про друзів і ворогів, людей, які попри все не зневірилися і продовжили боротьбу. І про унікальну жінку новітньої української історії Юлію Тимошенко, яка зуміла покликати за собою тих, хто розумів, що Україна має повстати, щоб скинути оману і зневагу, не дати втоптати високі, віками вимріяні ідеали і здобуту незалежність тим, для кого перестали існувати поняття моралі і права. Книга цікава не тільки в літературному плані як емоційно-духовний зразок публіцистики, але й художнім оформленням. Маємо чудовий зразок єдності слова і образотворчого мистецтва, коли текст підтверджується графічною візією, а графіка - текстом.